Звернення Блаженнішого Любомира (Гузара)

Звернення
Блаженнішого Любомира
до вірних Української Греко-Католицької Церкви
та до всіх людей доброї волі
з нагоди двадцятої річниці Декларації про державний суверенітет України

Дорогі у Христі!

Державний комітет у справах національностей та релігій, виконуючи доручення Кабінету Міністрів України про відзначення 20-ї річниці Декларації про державний суверенітет України, звернувся до Церков і релігійних організацій з проханням молитовно відзначити цю подію. Цей заклик є для нас дуже важливим, бо поширює цю державну подію за межі світської сфери на релігійну площину і, з одного боку, робить її ланкою довгого історичного процесу становлення духовної ідентичності нашого народу, а з іншого – дає змогу дивитися з оправданою надією в майбутнє.

Здебільшого поняття суверенітету сприймається як суто політичний атрибут незалежної держави. Однак, проаналізувавши історію нашого народу, її складний шлях, можемо справедливо поширити його трактування. Суверенітет у своїй глибинній сутності є станом душі, який проявляється в усвідомленні власної гідності, у розумінні та шануванні своєї історії, культури та мови, у відповідальності за рідну землю та за благо свого народу і готовності його захищати.

В історії України не один раз були спроби позбавити наш народ цього властивого йому почуття і стану суверенітету. Інколи це робили через збройні напади, а інколи – іншими підступними методами. Тому, відзначаючи сьогодні 20-річчя Декларації про державний суверенітет, ми повинні насамперед дякувати Богові за те, що всі намагання нас знищити остаточно зазнали поразки.

Це справді Божий дар для нашого народу, яким Господь благословляв нас у міру того, як ми старалися виконувати Його святу волю. Як це розуміти? У книгах Старого Завіту, зокрема у книзі Второзаконня, читаємо, що Господь Бог, після того як вивів вибраний народ з неволі і дав Йому свій Закон, обіцяв опікуватися цим народом, за умови, що той дотримуватиметься Його Закону. Отже, збереження справжньої свободи, як нас виразно вчить Святе Письмо, полягає у нашій непохитній вірності Божому Законові. Будьмо того свідомі, що згідно зі Словом Божим, відповідальність за наше майбутнє лежить на нас. Цього не можна легковажити! Тому ще раз скажімо самі собі: наша надія на краще майбутнє може мати підстави лише тоді, коли ми будемо готові захищати свою свободу як Божий дар, дотримуючись святого Господнього Закону. Водночас, якщо будемо щирим серцем і сумлінною поведінкою його виконувати, то Божа опіка буде завжди з нами.

Дорогі у Христі! На літній період припадають також інші важливі для нашої держави і народу святкування. Йдеться, зокрема, про дні пам’яті святих рівноапостольних Володимира і Ольги, святих страстотерпців князів Бориса і Гліба та й саме Хрещення наших предків, яке, згідно із давнім переказом, відбулося в серпні 988 року і якого 1020-ліття ми недавно урочисто відзначали. Ці святкування пов’язують нас зі світлою добою розквіту Київської Русі та її духовно-релігійної традиції, початки якої сягають своїм коріння часів князя Аскольда, чи навіть ще далі – у близькі до апостольських часи, коли святий священномученик Папа Климентій І проповідував євангельську науку на наших землях (його чесні мощі до сьогодні зберігаються в Києво-Печерській лаврі). Цей ланцюг споминів про сиву давнину – це не тільки згадка про конкретних осіб та історичні події, які можна інтерпретувати в контексті їхнього суспільного чи політичного значення, а й водночас відновлення в історичній пам’яті українського народу тих підвалин, на яких формувалася наша духовна самобутність.

В літні місяці ми згадуємо не лише події релігійного характеру в історії нашого народу. До нас промовляє також історія і нашої сучасної держави: День конституції, День суверенітету, День Незалежності. Їх, як усе інше в нашому житті, можна відзначити суто зовнішніми політичними заходами. Проте вони також можуть стати для нас моментами глибокої духовної задуми і щирої молитви, постанови виконувати Божий Закон, бути Його народом, щоб Він був нашим Богом. Бо «щасливий той народ, Господь якого Бог!» (пор. Пс. 33, 12).

Благословення Господнє на вас!

+ ЛЮБОМИР